Вже традицією для юннатів ЗОЕНЦ є екскурсії до притулку “Барбос”, різні тематичні квести до Дня захисту тварин, індивідуальні малюнки до свята “Мій домашній улюбленець” та цьогоріч для дітей організували ІІІ Всеукраїнський конкурс “Гуманне ставлення до тварин”,  присвячений “братам нашим меншим”. Протягом декількох місяців юннати та учні шкіл фантазували над завданням конкурсу  –  складали продовження оповідання “Погризені капці”.

Його мета — популяризація гуманного ставлення до тварин у суспільстві, насамперед, серед учнівської молоді, щоб розширити знання про проблему безпритульних тварин; розуміння відповідальності за домашніх улюбленців; усвідомлення необхідності захисту тварин; ознайомлення з наслідками безвідповідального ставлення до тварин; підвищення дитячої віри в свої можливості.

Участь в конкурсі брали учні 4-6 класів Рахівського, Великоберезнянського, Свалявського, Виноградівського, Перечинського та Ужгородського районів, а також вихованці гуртків “Юні охоронці природи” (керівниця  Стрічко О.П.), “Юні лісівники” (керівниця Бошко С.В.),    “Природа рідного краю” (керівниця Павко М.В.).   

Юннатка гуртка “Юні охоронці природи”  Анастасія Маняк коротко розповіла про зміст свого оповідання “Погризені капці”:

“Головний герой оповідання хлопчик Остап, в якого проживає місяць пес Басік, але за цей короткий час він встиг нашкодити господарям і погриз їхні вже дві пари капців. Одного разу на прогулянці до батька хлопчика Назара підійшов чоловік і почав задавати дивні питання про Басіка і вихваляти його. З його слів Басік зрозумів, що в нього є донька Вероніка, якій пес дуже сподобався. Потім ще дивніші слова: Готовий заплатити вам, якщо ви …. далі Басік не розчув, бо його мотузку потягнув Остап, який зустрів однокласника, вже все інше чув уривками: “І платити не потрібно, а можна просто …Погризені капці …. До притулку… Завтра зранку…”.  Саме головне, що я дізналась з оповідання, що собаки гризуть капці та інші речі своїх господарів, щоб показати свою любов до них, як багато вони значать для них. Продовження оповідання я складала за допомогою батьків, які так само тільки зараз зрозуміли чому наш домашній улюбленець ховав і гриз наші речі, дуже повчальне і цікаве оповідання.  Страх, який пережив Басік  в той вечір, думаючи куди його завтра зранку віддадуть? В іншу сім’ю чи в притулок … ”

• 

• 

• 

• 

• 

         Для журі постало нелегке завдання обрати 7 найкращих робіт переможців, адже  всі оповідання були цікаві, особисто  із співчуттям пережиті кожним юннатом. Хтось писав, що Басіка віддали в притулок та згодом забрали, бо Остап плакав за ним. Більшість написали, що віддали незнайомому чоловіку, з яким гуляли в парку, одне вразило, що Басік втік з притулку і все життя прожив з котом Томом на ринку бродягою. В біду можуть потрапити будь-які тваринки. Є над чим задуматися. Тож рятуйте, оберігайте, дбайте і надалі доглядайте за беззахисними тваринами, які так само хочуть, щоб їх любили і захищали.

Мирослава Копча,

в.о. завідувачки відділу екології та природоохоронної роботи