“Ми з сестрою знайшли свою кицю Мію на вулиці. Це було безхатнє кошеня. Воно вибрало нас саме, ластилося біля наших ніг. Ми принесли кицьку додому і назвали Мією. Спочатку вона була налякана і сховалася під диван, проте згодом зрозуміла, що до неї ставляться з добром. З кожним днем кішка ставала ласкавішою. Тепер ми з нею найкращі друзі!” Цю зворушливу історію на занятті відеостудії  “Дивосвіт”, присвяченому уроку доброти,  розповіла її вихованка Юліанна Хованець.

• 

• 

Крім своїх домашніх улюбленців, вихованці екоцентру залюбки доглядають за котами, які живуть у ЗОЕНЦ. Вони підгодовують підкинутих Сніжка та Персика. А ще люблять спостерігати за сім`єю котів, яка живе в одному з вольєрів. Кішку з п`ятьма маленькими кошенятами викинули теж на вулицю. Тут їх прихистили і обігріли.

Майже кожна тваринка, яка живе у Закарпатському екоцентрі має свою сумну історію. Юннати, доглядаючи за ними щодня, вчаться розуміти їх, любити та захищати. Для юних природоохоронців  тиждень уроку доброти, який  розпочинається з 4 жовтня – із Всесвітнього дня захисту тварин, став хорошою традицією.    

• 

• 

• 

• 

• 

Свої  заняття на гуртках педагоги розпочинають  з історії виникнення цього природоохоронного свята, демонструючи презентацію.  Адже не випадково вибрано дату  4 жовтня –  день пам’яті  про Франциска Ассізького, покровителя тварин.

         Для найменших юннатів – дошкільнят,  це теж одне з найулюбленіших свят. Насамперед, тому, що вони люблять із тваринками гратися, слухати цікаві оповідання та вірші про улюбленців. Залюбки розфарбовують  розмальовки із зображеннями тваринок.

          Цього тижня було надзвичайно весело та галасливо у  нашому  кутку живої природи, оскільки відвідували його і школярі  й студенти   ужгородських загальноосвітніх шкіл та  інших закладів освіти. Вони приносили для мешканців кутка різноманітні смаколики : яблучка, моркву, капусту  та горішки.

         Завершився тиждень гуманного та відповідального ставлення до тварин екскурсією у притулок  „ Барбос ”, де діти мали змогу близько поспілкуватися з його мешканцями. І не з порожніми руками прийшли юннати до тваринок. Зважаючи на те, що на порозі холодна пора року – зима, тому принесли підопічним теплий одяг для підстилок та різноманітну  їжу.

         Завідувачка притулку, волонтерка Ірина Азізян подякувала всім юннатам, що так дбайливо ставляться до братів своїх менших. Вона зазначила, що роблячи добро, насамперед,  допомагаємо собі. Адже ми – одна велика  сім’я на маленькій планеті Земля.

         Пам’ятаймо, як писав А. де Сент-Екзюпері, ми назавжди відповідаємо за тих, кого приручили!

Відділ екології та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ