Заповітна зоря І. ХЛАНТИ

Чарівний колодязь

Казки Карпат про тварин

Легенди та перекази Міжгірщини

Легенди про Хустський замок Івана Хланти

Невтомне учительське серце

     В ужгородському видавництві «Патент» побачила світ книжка «Слово – народжене з любові: статті, рецензії, відгуки» заслуженого учителя України Христини Миколаївни Шкробинець.

     Упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття  академіка Академії наук вищої освіти України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Хланти. Він, зокрема, у передовій статті «Найвищі стандарти її праці» пише про авторку літературно-художнього видання Х.М. Шкробинець – викладачку української мови та літератури, учителя-методиста, відмінника народної освіти України, людину з активною життєвою позицією. Понад 50 років працює вона на освітянській ниві. З них – переважна більшість у Хустській гімназії-інтернаті:

 «Вона належить до невтомних шукачів істини, щирих і працьовитих особистостей, з постійним інтелектуальним пошуком, утверджуючи любов і красу Божого світу. Її опубліковані матеріали, пронизані глибоким патріотизмом, – це проповідь людяності, справедливості, милосердя, це заклик жити за Божими заповідями. Вона постійно намагається плекати свою педагогічну майстерність, формувати педагогічне мистецтво на твердій основі високої педагогічної кваліфікації, глибокої моралі, національно-гуманістичного світогляду, ідейності, політичної зрілості».

   До книги увійшли кращі її публіцистичні, літературознавчі статті, рецензії та відгуки.

   Пропоноване видання стане в пригоді вчителям, учням, студентам, викладачам вузів і всім, хто цікавиться навчально-виховною роботою в освітянських закладах.

 Рецензенти: доктор філологічних наук О. І. Вертій та доктор педагогічних наук Ю. Д. Руденко.

  Фотоматеріали з архіву Х. М. Шкробинець, І. В. Хланти.

Відчути життєву силу рідної землі і природи

Коломийки завжди були щирими друзями горян. А природа, наприклад,  стає для коломийкарів надихаючим імпульсом, який допомагає відчути життєву силу рідної землі, її нерозривний зв’язок із людиною. Тому їхні пісенні мініатюри свідчать про те, що вони тонко відчувають красу рідної природи, відтворюють барви і лінії пейзажу, вміють у точних і яскравих деталях змалювати його неповторні особливості. Ці коломийки колочавці люблять виконувати на природі, де набирають якоїсь особливої сили, бо ж народжувалися вони під зорями на полонинах, у полі, смерекових лісах…– про це, зокрема, пише академік Академії наук вищої освіти України, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта у передмові «Коломийки – це голос із віків у віки» до свого збірника « Співаночки мої милі», що нещодавно побачив світ в ужгородському видавництві «Патент».

       У цьому літературно-художньому виданні вміщено записи кращих зразків народних коломийок від талановитих співаків та музикантів с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області, здійснені в 2006 році. Подаються численні тексти найрізноманітніших тематичних груп і типові коломийкові мелодії. Вони суттєво поглиблюють, доповнюють і розширюють наші уявлення про українську пісенність, добре слугують для утвердження національної самосвідомості.

    Подані записи коломийок публікуються вперше. Вони є джерелом мудрості, допитливості, знання і стануть постійним фаховим зацікавленням фольклористів, етномузикологів, істориків культури, етнографів, учителів, учнівської молоді, викладачів вузів, працівників культури та широкого кола читачів.

   Запис текстів і мелодій, упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття, словник та алфавітний покажчик І. В. Хланти.

    Рецензенти: доктор філологічних наук В. А. Качкан, доктор педагогічних наук Ю. Д. Руденко, кандидат філологічних наук О. М. Тиховська.

    Книга видана за сприяння департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської обласної державної адміністрації у рамках програми підтримки видань творів закарпатських авторів.

    Використано фотографії з архіву С. М. Аржевітіна. І. В. Хланти.

    «Для серця милий затишок»

–під такою назвою перша збірка віршів поетеси з Ужгородщини Наталії Ястрземскі побачила світ в ужгородському видавництві «Патент». Авторка своїм літературно-художнім виданням йде до читача через спогади, власну любов до матінки-землі, до рідного краю, гармонію душі і оточуючої природи, спілкування з дорогими серцю людьми, підтримку рідних дітей.

Щастя бути з природою

    Великий резонанс має серед читачів книга С. М. Стойка та І. М. Костіва «Ліси Ужгородщини: оптимізація та збереження», яка побачила світ в ужгородському видавництві «Патент».

    У науково-популярному виданні подано історію формування лісів і розвитку лісового господарства за австро-угорський та український періоди. Описано грунтово-кліматичні умови, висотні пояси лісової рослинності, наведена характеристика лісового фонду, обгрунтовано екологічні засади лісового господарства, наближеного до природних лісів. З’ясовано багатогранне економічне та соціальне значення лісових екосистем. Описано об’єкти природно-заповідного фонду.

     Це видання, безсумнівно, несе дуже корисну інформацію для лісівників, працівників лісової охорони, студентів лісогосподарських, географічних і біологічних факультетів, широкого кола громадськості, яка цікавиться лісами і лісовим господарством.

    Рецензенти: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ужгородського університету В.П. Кічура та кандидат сільськогосподарських наук, директор Карпатської лісодослідної станції В.С. Феннич.

     У книзі вміщено текст гімну лісівників Закарпаття ( слова В. Густі, музика В. Гайдука). На обкладинці зображено природні буково-дубові ліси та Невицький замок ХІV cт.

Глибше пізнати природу

Нещодавно в ужгородському видавництві «Патент» побачила світ книга «Життя і люди Ужгородського військового лісництва» відомого закарпатського письменника Юрія Шипа. У ній документальними фактами, аргументами, світлинами та засобами художнього слова він з публіцистичною пристрастю звеличує покликання та багаторічні турботи, наполегливу працю лісівників державного підприємства «Ужгородське військове лісництво». Письменник-природолюб осмислює цікаві сторінки з життя колективу та ставлення людини до навколишнього середовища, зокрема до найціннішого скарбу Карпатського краю – лісу та його неповторного багатства: фауни і флори, пернатих, рептилій, водних ресурсів тощо.

     Автор літературно-художнього видання закликає кожного з нас подбати про майбутнє прийдешніх поколінь.

     Документальний літературно-публіцистичний нарис про цей колектив корисно прочитати всім карпатолюбам, що прагнуть глибше пізнати природу рідної землі. Посадіть і ви своє дерево, творіть життя навколо себе екологічно комфортним.

     Комп’ютерний дизайн обкладинки видання  – Василини Куклишин.

     Книга виготовлена на якісному поліграфічному рівні.

Національний природний парк «Синевир»: становлення і розвиток

   Під такою назвою випущено науково-популярне видання в ужгородському товаристві з додатковою відповідальністю «Патент». Автор книги – Юрій Бабічин. У книзі подано матеріали про етапи становлення і розвитку Національного природного парку «Синевир»  – природно-заповідної установи загальнодержавного значення, що створена у 1989 році з метою збереження, відтворення в ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову та естетичну цінність.

    Передмова до цього видання – директора Національного природного парку «Синевир», кандидата філософських наук, заслуженого природоохоронця України Миколи Дербака.

    До книги ввійшли кольорові і чорно-білі світлини Валентини Попович, Юрія Бабічина, Надії Чуп, Любові Гречин, а також з архіву НПП «Синевир» та сімейних архівів Миколи Дербака, Юрія Тюха, Василя Суботи, Михайла Сятині і Петра Шпільки.

      Книга виготовлена на високому поліграфічному рівні, презентабельна.

Ще раз про  НПП «Синевир»

   В Ужгородському поліграфічному підприємстві «Патент» побачило світ солідне наукове видання «Національний природний парк «Синевир». Історія та сьогодення ( кол. авторів; за ред. О. Б. Колесника,   О. Г. Радченка.)

   У книзі подано історію створення та розвитку Національного природного парку «Синевир», основні напрями його діяльності, загальні відомості про сучасну структуру, природні умови, біоту та вплив людини. Містяться списки відомих на сьогодні рослин, грибів та тварин. Окрему увагу приділено рідкісним та таким, що під загрозою зникнення, видам флори і фауни. Наведено характеристику пралісових та інших ділянок НПП «Синевир».

   Для спеціалістів з охорони природи, вчених ботаніків, зоологів, мікологів, викладачів та студентів природничих спеціальностей вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться історією та діяльністю об’єктів природно-заповідного фонду України.

      Надихають Карпати

    Наші гори Карпати, їх природа, події, що відбувалися тут, надихають на створення поезії, прозових творів багатьох письменників. Ось, наприклад, відомий закарпатський письменник Василь Мулеса в більшості своїх книжок, зокрема, таких як «Цвіт ялиці», «На чатах добра», «Зірки над Тисою», «Синіми берегами», «Листова повінь», «Садинець», «Яка зима…» та інших, передають різні позитивні почуття, а ще  хвилюючу любов автора до матінки-природи. У літературно-художньому виданні «Карпатська балада» описано не тільки події в історії багатостраждального краю, а й містяться інші поетичні твори майстра слова. Автор у поезіях серед інших тематик оспівує красу і природу рідного краю, зелене багатство лісів. Видання розраховані на широке коло вибагливих читачів.

     Ці та інші книги Василя Мулеси побачили світ в ужгородському видавництві «Патент», гарно оформлені.

        «Ліскові орішки»

–літературно-художнє видання під такою назвою побачило світ в ужгородському видавництві «Патент». До книжки ввійшли есе, крилаті авторські й народні фрази, загадки закарпатського письменника Василя Мулеси. «Золото нації – її фольклор, – йдеться в анотації до книжки. –Тут зібрано по одному горішку з нашої минульщини. Різні ж горішки. Як і наше життя. Кожен читач хай посмакує своїм, насолодиться минулим і сьогоднішнім, і хай рушає у майбутнє… Воно в нас прекрасне, бо є в ньому збережена пам’ять про те, що дуже давно принесла нам Господня благодать». У передмові «Крок у майбутнє» автор признається, що це видання – це тільки піщинка того, що вдалося йому знайти, зібрати, з висоти часу, доповнити власними думками, авторськими набутками,  здебільшого опираючись на матеріал, зібраний у селі Зарічово Перечинського району Закарпатської області. «Багато дали мені батьки Василь та Олена (Бодак) Мулеси, дідо Микола Бодак і бабка Марія (Бабинець). Саме в них я наслухався того на вічурках. І, слава Богу! Запам’ятав. А ще тітка Юлія Сворінь (Бабинець), моя перша вчителька Жанна Сухоліт, поет Іван Козак, декілька цікавинок подала Марія Копач з лемківського Ужка, що на Великоберезнянщині, а ще мої походеньки: дружбовання, кумовання, журналістські шляхи-дороги й Господнє благословення на труди. Доповнюйте, коли що я забув, або тут не подав… Буду дуже радий».

    Цікаво подано у книжці оповідання про захоплюючі дитячі, підліткові ігри на лоні природи.

    «Ліскові орішки», якими ви, шановні читачі, будете смакувати, формують другий десяток книжок Василя Мулеси.

Творчість природолюба

   Літературно-художнє видання «Каламбури діда Юри», що побачило світ в ужгородському ТДВ «Патент» – це поезія з гумором у мініатюрах відомого закарпатського поета і письменника, публіциста і просто природолюба-патріота рідного краю Юрія Шипа. ( До речі, він усе своє життя поєднує педагогічну діяльність з екологічною, журналістською та громадською. Автор 43-х книжок духовної та світської лірики, сатири, гумору, пісень, публіцистики. Окремі його твори перекладені на словацьку, чеську, англійську та угорську мови).

    Нова книга самобутнього творця гострослівних катренів «Каламбури діда Юри» про те, що є, чого немає, що повинно бути і не бути, що хочемо й не хочемо у нашому житті. Усе це автор, ввібравши в своє серце й душу, знову повертає нам у дотепному осмисленні, цікаво інтерпретованому художньому вияві з любов’ю до Всевишнього, до ближнього та світу навколишнього.

    Вступна стаття «Стильовий манікюр строкатих мініатюр» –  інтернет-оглядача Сергія Романенка. У збірці – шість різних за тематикою розділів. Один із них – «Світ природи – храм, свята віра нам» містить два підрозділи «Хто із лісом дружить – той природі служить» та «А ще каже дідо: « не будь карпатоїдом». Не можна не процитувати,  бодай частково, перший підрозділ.      

                                                              Божі дари

І життя й природу,

Гори і долини,

Велич їх і вроду

Бог дав для людини.

                                                                Всевишня довіра

Природа – Божий храм,

В якому я і ти,-

Свята довіра нам:

Любити й берегти.

Процитуємо кілька рядків з другого підрозділу:

                                                              Гасло закарпатця

Горнись до тих, котрі святі,

Добро для ближнього роби,

Гори, твори, дерзай в житті,

Природу й совість не згуби.

    Загалом видання корисне читачам різного віку, соціального статусу та вподобань, тим, хто вчить і навчається чесно жити. Всюди й завжди бути морально чуйною, мудрою і доброю людиною.

«Ой віночку з барвіночку…»

    «Кажуть, що саме краса природи Срібної землі надихнула пращурів наших до творення й шліфування звичаїв та обрядів» — це слова з передмови

« У променях народних традицій» доктора мистецтвознавства, академіка Академії наук вищої освіти України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Хланти до книги «Ой віночку з барвіночку: звичаї та обряди. Коломийки Карпат» відомої поета-пісняра, прозаїка, драматурга, етнопедагога Юлії Драгун. Упорядкування, підготовка матеріалів, вступна стаття, післямова та словник Хланти Івана Васильовича.

   Літературно-художнє видання надруковано в ужгородському  товаристві з додатковою відповідальністю «Патент».

    У книжці подано п’єси Юлії Драгун, написані на основі народних вечорниць, колядування та власних спостережень у с. Новоселиця Тячівського району Закарпатської області, опис народної звичаєвості села. Зокрема, досить повно представлено весільний обряд і записані письменницею коломийки від рідної матері, бабусі та односельчан, до яких уміщено музичний супровід Галини Гордійчук. В основному збережені лексичні та морфологічні особливості говірки села.

    Ця книга для науковців, істориків, краєзнавців, природолюбів, працівників культури, вчителів, учнів та широкого кола читачів.

      В оформленні обкладинки використано картину Й. Бокшая «Дівчата на полонині», 1933.

    « Моя Україна – квітковий розмай»

Збірка віршів під такою назвою закарпатської поетеси Юлії Драгун побачила світ в ужгородському видавництві  «Патент» і спонукає привертати увагу до образів України, виховання щирих і непідробних почуттів патріотизму. Її  вірші духовно збагачують такого читача, який вболіває за долю українського народу за сучасної доби, позначеної тривожними викликами.

    Знайомлячись з її віршами-коломийками, відчуваєш відлуння віків, насолоджуєшся барвами і запахами квітів і трав, скріплюєш віру утвердженням надії на краще життя. Її твори пробуджують національну свідомість, навчають любити Батьківщину понад усе.

   Безперечно, це літературно- художнє видання стане у нагоді учням, учителям, студентам, працівникам культури та широкому колу читачів.

Світла і вдячна пам’ять про митця   

                      

Змістовний нарис життя і творчості «Мелодії душі Василя Гангура» надрукований окремою книгою на ужгородському поліграфічному підприємстві «Патент». Автором цього літературно-художнього видання за сприяння обласного організаційно-методичного центру культури, Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України є заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. Рецензенти: доктор філологічних наук О. І. Вертій, доктор педагогічних наук Ю. Д. Руденко, член Національної спілки художників України В. І. Вовчок.

    У книжці робиться спроба розглянути життєвий і творчий шлях художника, що народився у селі Копашнево Хустського району. Розповідається про дитячі роки, пробудження незворотного потягу до малювання, навчання у Драгівській середній школі, в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, творчість у художньо-рекламній майстерні. У цьому літературно-художньому виданні йдеться про участь Василя Гангура у пленері в Румунії, в основних та персональних виставках. Він творив, не покладаючи рук. У роботах відчувалася мелодія життя, драматизм та наповненість кольором. Він покинув нас у розквіті життєвих і творчих сил, йому виповнювалося тоді 60. Художник живе в своїх творах. Окремим розділом подаються спогади сучасників. У літературно-художньому виданні також є різноманітні відомості цікаві як науковцям, історикам, природолюбам, краєзнавцям, працівникам культури, вчителям, учням, так і широкому колу читачів, насамперед тим, хто займається поглибленим вивченням образотворчого мистецтва рідного краю та природи.

      Фотоматеріали: О. Д. Гангур та з архіву І. В. Хланти.

Наші земляки – українці Банату не забули рідний край

   В Ужгородському видавництві «Патент» побачила світ книга « Народні пісні українців Банату (Румунія)» доктора мистецтвознавства, кандидата філологічних наук, заслуженого діяча мистецтв України Івана Хланти. У своїй передмові до цього літературно-художнього видання «Український острів культури у Румунському Банаті» Іван Хланта пише, зокрема: «Офіційно вважається, що в Румунії згідно з останнім переписом живе до 70 тисяч українців. Насправді їх значно більше, до 250-300 тисяч.

    Про поселення українців у провінції Банат ми знаємо дуже мало, хоча там переважно живуть вихідці із Закарпаття. Банат – історична область на Південному Сході Європи, між Дунаєм, Тисою, Мурешулом і Трансільванськими Альпами… У піснях, зокрема, оспівуються полонини, гори, ліси, вівчарі, вівці, сопілки, трембіти, ялинки і смерічки, бурхливі потічки тощо. До книги ввійшли кращі зразки народних пісень, записаних у 1999 році переважно у п’яти селах – Копачеле, Зоріле, Корнуцел, Кричево, Падурень, де компактно проживають українці, зокрема бойки та незначна частина гуцулів у Банатському краю на території Румунії. Вони переселились туди на початку ХХ століття (1907-1918 рр.) з Мараморощини ( сучасних Міжгірського, Хустського, Тячівського, Рахівського та частини Іршавського районів Закарпатської області). Отже, у збірнику представлені пісні Закарпаття сторічної давності, які зберегли в пам’яті наші земляки-переселенці».

     Це літературно-художнє видання стане в пригоді науковцям, учителям, учням, студентам, працівникам культури та всім шанувальникам народної пісенності.

     Запис текстів і мелодій, упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття, примітки та словник Івана Хланти.

      Мелодії розшифрував Іван Лібер.

      На обкладинці — репродукція художника В. І. Вовчка «Іван Хланта записує пісні в селі Корнуцел (Румунія)».

Тячів у своїй величі і красі

    В ужгородському видавництві «Патент» побачила світ книга «Тячів у серці моєму».

   Автор ідеї та проєкту  – І. І. Ковач.

    Упорядник цього громадсько-політичного видання – М. В. Данилюк.

    Тячів, як і кожне місто, сповнений духовними і матеріальними набутками десятків поколінь, які залишили в його історії свою неповторну сторінку. Завдячуючи художникам і фотографам, найбільш вікопомні події зафіксовані в живих яскравих кольорах фотографій і картин.

     Із сторінок цієї книги-альбому місто постає у всій своїй величі і красі. Кожен з її розділів – це відлуння сивої давнини і живий пульс сьогодення, кожна світлина – коштовна перлина в історичному намисті Тячева.

    Комп’ютерний  дизайн обкладинки Василини Куклишин.

    Книга виготовлена на високому поліграфічному рівні, гарно оформлена, презентабельна.