Мова, звичайно, йде про пернатих друзів. У Закарпатському еколого-натуралістичному центру учнівської молоді напередодні Міжнародного дня птахів, не зважаючи на дощову днину, керівниці гуртків Людмила Бокій та Марина Павко у зеленому класі ознайомили дітей переселенців з Харківщини із пташками, що живуть на території юннатівського дендропарку. А це горобець хатній, синиці велика і блакитна, горихвістка – чорнушка, сойка, сіра ворона, сорока, вивільха, дрізд чорний, шпак, плиска біла, зяблик, волове очко, припутень, ластівка сільська, зеленяк, дятли строкатий, сірійський  та зелений. Всього більше 20 видів. Діти розділили птахів за способом їх життя на осілі, перелітні та кочові.

Школярі дізнались, що на Землі проживає 50 мільярдів птахів, з яких найбільше горобців хатніх. Проте останнім часом різко скорочується їхня чисельність. Олександр Геревич, директор ЗОЕНЦ, відвідуючи заняття, пояснив, що розгадка можливо криється у кормовій базі.  Хоч основним кормом для горобців є їжа рослинного походження у період вигодовування пташенят вони стають ентомофагами, тобто поїдають та приносять потомству безліч комах та гусениць. Людина для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур  часто застосовує не властиві для природи речовини – гербіциди, пестициди, інсектициди, тобто для комах отруйні, які потім і потрапляють у травну систему птахів. Цим найвірогідніше і пояснюється значне зменшення кількості горобців.

А наскільки корисний цей пернатий у сільському господарстві, варто згадати  Китай. Там люди звинуватили птахів у  поїданні насіння соняшників та рису і вирішили їх повністю винищити. В результаті, урожай рису, соняшника, злаків майже повністю з’їли гусениці, якими раніше харчувалися горобці. Над населенням повисла небезпека голоду. Горобців довелося терміново завозити з Монголії.

Тому необхідно завжди пам’ятати про роль  горобців у  „лікуванні” городів садів, ягідників, виноградників, сільськогосподарських угідь, взагалі зелених зон   і не звертати уваги на скльовану пташкою ягоду.

Для закріплення знань  діти залюбки пограли у вікторину. Із запропонованих букв вони складали назви птахів. Найважче „складався” шишкар, проте цей птах викликав найбільшу зацікавленість у дітей, особливо, йогоперехрещений наддзьобок і піддзьобок. Така незвична будова дзьобу дозволяє без перешкод витягувати насіння з шишок. Тому і взимку шишкар не голодує.

Заняття допомогло дітям переселенців отримати додаткові знання про пернатих і, що важливо зараз,  покращити психологічний стан.

Людмила БОКІЙ

завідувачка відділу інформаційно-методичної роботи;

Марина ПАВКО

керівниця гуртків