Напередодні великодніх свят педагогами Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ольгою Величканич і Ганною Андрусь проведено майстер клас з виготовлення писанки-зернівки для юннатів екоцентру і дітей працівників Харківського державного агротехнологічного університету.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на квітень – початок травня. І ось у сиву давнину хлопці і дівчата, старі і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя і вшановували один із головних символів цієї пори – яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і виник звичай робити писанки.

Писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священних магічних чисел.

Старі люди кажуть: доки люди писатимуть писанки, доти у світі існуватиме любов. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка – це окремий малесенький світ, маленьке диво, створене руками народного генія. Її дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, застосовували як запобігання від стихійного лиха.

Хто б міг подумати, але цій традиції тисячі років. І цієї весни юні майстрині і майстри розпочали підготовку до великодніх свят із виготовлення писанок, а саме зернівок.

На початку майстер класу діти прослухали інформацію про святкування Великодня в Україні і на Закарпатті, види писанок, значення зображуваних символів, розповіли про традиції підготовки та святкування в своєму регіоні.

Кожен із учасників майстер класу отримав картонну основу яйцеподібної форми, яку прикрасив тими символами, які найбільше припали до душі. Більшість дітей виготовляли писанку для мами, тож зображували на ній символи-обереги, символи здоров’я та довголіття, добробуту, кохання. Для оздоблення використовували манну, кукурудзяну і перлову крупи, рис, гречку, пшоно, горох.

Працювали дружно, творчо і завзято. Готовими роботами діти прикрасили великоднє деревце, попередньо подумки загадавши бажання, яке б  хотіли, щоб збулося на Великдень.

Гадаємо, що більшість бажань була про мир, якнайшвидше завершення війни і повернення родин до рідних домівок.

Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (ЗОЕНЦ) з Інститутом еколого-релігійних студій (IERS) за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU).

Ольга Величканич,

завідувачка відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи ЗОЕНЦ